Ісландія: практичний погляд на землю полум’я і льоду

У цій крaїні, якa пoвністю вміщується нa oднoму oстрoві, гoлoвнa принaдa — цe прирoдa: льoдoвики і вулкaни, нeзлічeнні струмки, річки і вoдoспaди, кoні і вівці всюди нa вигoні і ті oсoбливі таємничі місця з розкиданим камінням, покритим мохом, де справді віриш, що живуть ельфи і тролі.

Щоб отримати найяскравіші враження, варто трохи підготуватися до подорожі. Правило номер один для туриста — забронювати автомобіль ще вдома. В Ісландії має сенс якомога більше їздити, а щодо житла, то найкраще або винайняти будинок на фермі замість квартири чи готелю в Рейк’явіку, або подорожувати з палаткою (звичайно, влітку). Щоб побачити і відчути Ісландію, можна орендувати як легкову автівку, так і позашляховик. До безлічі цікавих місць досить просто доїхати звичайною асфальтованою дорогою — в т.ч. головним шляхом №1, прокладеним уздовж берега, що оперізує весь острів. Але з якихось причин звичайних легкових машин тут мало, місцеві жителі віддають перевагу позашляховикам — подеколи навіть вражаючим «супертанкам», напевно, створеним механіками, які працювали над технікою для стрічки «Шалений Макс». Частина доріг в країні, однак, не асфальтована, а просто всипана вулканічними камінцями і після дощу провалюється ямами. До речі, каміння може вилетіти і пошкодити автомобіль (відомий випадок, коли від зустрічної вантажівки полетів камінь і вибив фару), тому придбати додаткове страхування від каменів — обов’язково.

Водночас чітко спланувати час навряд чи вдасться. Наприклад, можна розрахувати відстань і час подорожі головним туристичним маршрутом «Золоте кільце» з парком Тінгведлір, де з’явився перший парламент у світі, водоспадом Гюдльфосс, який потужними потоками зривається у прірву, піднімаючи міріади дрібних крапель у небо, і гейзерами з температурою води 80-100 С°, які дихають парою з-під землі. Але заворожує сам шлях, чи то «Золоте кільце», чи будь-яка інша дорога, де хочеться зупинитися за кожним пагорбом і поворотом! Одного разу після дрібного дощу нам вдалося зустріти одразу три веселки поспіль. І це на тлі зелених гір з далекими льодовиками, на звивистій дорозі з давно застиглої лави чорного кольору.

Для першої подорожі можна обрати будь-який варіант автомобіля, хоч маленьку Toyota Yaris за 450 євро на тиждень, хоч позашляховик 4×4 від 700-750 євро. За одну поїздку все одно не вдасться поєднати зимові льодовики з літнім відпочинком у «високий сезон», побачити одночасно Північне сяйво та абсолютно чарівних місцевих птахів тупиків, які ще в серпні відлітають зимувати у відкритий океан. А заразом стане зрозумілим, який вид пересування вам більше підходить.

Існує усталена думка, що в Ісландії дуже дорого. Частково так, за деякими підрахунками, українські ціни потрібно помножити подеколи на 8, щоб вийти на ісландський рівень. (Мені, наприклад, вдалося закохатися в чудовий сувенірний кухоль приблизно за 750 грн, і тепер я його особливо ціную в Києві). Але як і в будь-якій подорожі — є варіанти. Що дійсно дорого — це оренда житла і Coca-Cola в аеропорту. Гарний будинок на 5-8 осіб вдасться винайняти не менше, ніж за 250-300 євро на добу, а півлітрова пляшка напою в місцевому duty free стане в перерахунку на українські гроші понад 100 грн. Те саме стосується їжі і напоїв у кафе і ресторанах, наприклад, в Рейк’явіку легко випити в барі пива за 200 грн келих, а за комплексний обід доведеться заплатити не менше 1000 грн, фаст-фуд коштуватиме близько 300 грн. Однак, заїхавши до супермаркету, можна знайти відмінний місцевий делікатес і традиційну страву — цілу баранячу ногу за 250 грн/кг і влаштувати розкішну вечерю! Правда, якщо захочеться доповнити вечерю пляшкою вина, у супермаркеті його не купиш, оскільки алкоголь продається виключно у спеціалізованих магазинах Vínbúðin, яких лише декілька по всій країні. Іноземні напої, наприклад, Prosecco, коштують майже так само, як і в Києві.

Туристам з наших країв доведеться прийняти якусь дитячу безхитрісність вікінгів за зовнішньої стриманості, ба, навіть суворості, відкритість і повагу до особистого простору кожного. Ісландці не усміхаються без причини, і навіть обслуговуючи в кафе чи магазині, вони залишатимуться спокійно серйозними, що не має жодного відношення особисто до вас (аж поки ви скажете вдалий жарт — це вже привід усміхнутися). Але вони вам довіряють. Наприклад, при вході на територію гейзерів квитки не продаються, тільки стоїть скринька зі щілиною для грошей і написом, що вхід безкоштовний, але відвідувачам будуть вдячні за внесок на підтримку природи Ісландії.

Збираючись до Ісландії, обов’язково виникнуть питання: чи потрібні трекінгові черевики, вологостійка куртка і термобілизна (в холодну пору року). Напевно, так, якщо ви хочете не замислюючись занурюватись у Природу, заради якої і варто їхати. Напевно, ні, якщо ви готові відчути себе ісландцями, які не по погоді носять досить легкий одяг. У країні льоду й полум’я є ще одна приказка: «Природа, як і вік — це стан душі», і це суто про ставлення до природи і старості.

Ісландія — країна, яку не хочеться зайве хвалити і привертати до неї увагу, бо хочеться її всю забрати собі. Тому, можливо, я щось важливе упустила. Але скоро Різдво, і кажуть, воно просто чарівне і в Рейк’явіку з його низькими різнокольоровими будиночками, який світиться особливо яскравими вогнями, і у віддаленому селищі під справжнім Північним сяйвом, що може заграти в нічному небі саме в цей час.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.

Translate »
=